Евгения Кузнецова – біографія та список книг

 Евгения Кузнецова – біографія та список книг

Євгенія Кузнєцова — сучасна українська письменниця, перекладачка та науковиця, представниця сучасної прози, чия творчість вирізняється тонким психологізмом, уважністю до мови й глибоким осмисленням повсякденного життя. Її тексти поєднують інтелектуальність, іронію та щиру емоційність, а герої — живі, впізнавані, справжні.

Євгенія Кузнєцова народилася 30 червня 1987 року в Кривому Розі. Дитинство провела у Хомутинцях та Вінниці, що згодом відобразилося у її зацікавленні темами дому, пам’яті, родинних зв’язків і локальної ідентичності. Освіта й професійний шлях письменниці поєднують гуманітарну науку та практичну роботу з мовою й текстами.

Вона працювала журналісткою у газеті Kyiv Post, а також консультанткою ООН та ОБСЄ, що дало їй унікальний досвід роботи з міжнародними контекстами, суспільними наративами та міжкультурною комунікацією. У 2015 році Євгенія здобула ступінь доктора філософії (PhD) в Університеті Деусто (Іспанія) за спеціальністю міжнародні та міжкультурні дослідження. Її наукові інтереси охоплюють медіааналіз мови, дискурс, багатомовність і вплив слова на формування реальності.

У літературі Євгенія Кузнєцова звертається до тем внутрішніх трансформацій, жіночого досвіду, ідентичності, втрат і надії. Її стиль — стриманий, спостережливий, з увагою до деталей і підтекстів, де мова стає не просто інструментом, а повноцінним героєм.

Євгенія Кузнєцова — авторка, яка чує мову і довіряє читачеві, не нав’язуючи готових відповідей. Її книги — це простір для роздумів, співпереживання і впізнавання себе в дрібницях щоденного життя.

Список всех книг Евгения Кузнецова по порядку

1. Спитайте Мієчку;  це теплий, затишний роман про сім’ю, пошуки себе та зв’язок із корінням, що сплітає минуле з теперішнім. Сестри, що живуть у великому місті, втомившись від його метушні, вирішують поставити життя на паузу та повернутися в рідний дім. 
2. Мова-меч. Як говорила радянська імперія; розбирає, як радянська влада використовувала мову як зброю, щоб контролювати, знецінювати й асимілювати цілі народи. Автор досліджує, чому багато людей і сьогодні соромляться говорити мовою своїх батьків, чому діалекти вважаються «некультурними», а зникнення мов у Росії триває без зупину.